Патріотичне виховання юного покоління

Методичні рекомендації
Організація національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді у гуртках та творчих об'єднаннях
позашкільного навчального закладу

Нормативна база:
• Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, схвалена Указом Президента України від 25 червня 2013 року № 344
• Указ Президента України від 12.06.2015 № 334/2015 «Про заходи щодо поліпшення національно-патріотичного виховання дітей та молоді»
• Постанова Верховної Ради України від 12 травня 2015 року №2394 «Про вшанування героїв АТО та вдосконалення національно-патріотичного виховання дітей та молоді»
• Наказ Міністерства освіти і науки України від 16 червня 2015 року № 641 «Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та Методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах».


Метою національно-патріотичного виховання учнівської молоді є становлення громадянина-патріота України, готового самовіддано розвивати її як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, знати свої права і обов'язки, цивілізовано відстоювати їх, сприяти єднанню українського народу, громадянському миру і злагоді в суспільстві.
Мети національно-патріотичного виховання можна досягти шляхом реалізації таких виховних завдань:
затвердження в почуттях особистості патріотичних цінностей, поваги до культурного та історичного минулого України;
виховання поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки;
підвищення престижу військової служби як виду державної служби, культивування відношення до солдата як до державного службовця;
визнання та забезпечення в реальному житті прав дитини як найвищої цінності держави і суспільства;
усвідомлення взаємозв'язку між індивідуальною свободою, правами людини та її відповідальністю;
формування етнічної та національної самосвідомості, любові до рідної землі, держави, родини, народу, визнання духовної єдності населення всіх регіонів України, спільності культурної спадщини та майбутнього;
формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій;
формування мовної культури, оволодіння і застосування української мови як духовного коду нації.
Національно-патріотичне виховання молоді здійснюється за такими напрямами:
державний - базується на забезпеченні державою системи героїко-патріотичного та патріотичного виховання;
соціальний - ґрунтується на вивченні норм моралі, їх дотриманні, орієнтований на усвідомлення пріоритету загальнолюдських цінностей та інтересів, виховання шанобливого ставлення до культури, історії, мови, звичаїв і традицій українського народу;
військовий - передбачає вивчення військової історії України, основних зразків техніки і озброєння Збройних Сил України, придбання початкових навичок користування ними, підвищення фізичної гарту в інтересах підготовки до захисту Вітчизни;
психолого-педагогічний - ґрунтується на вивченні психологічних особливостей молоді, обліку їх у процесі підготовки юнаків до військової служби, проведенні методичної роботи з узагальнення та поширення передового досвіду національно-патріотичного виховання, вдосконаленні форм і напрямів цієї діяльності;
правовий - передбачає формування глибоких правових знань, прищеплення високої правової культури.
Складний процес національно-патріотичного виховання здійснюється за допомогою різноманітних форм роботи, вибір яких залежить від змісту і завдань виховної роботи закладу, вікових особливостей вихованців з урахуванням основних напрямків їх діяльності. Основними формами національно-патріотичного виховання вихованців позашкільного навчального закладу є:
інформаційно-масові (дискусії, диспути, конференції, "філософський стіл", "відкрита кафедра", інтелектуальні аукціони, ринги, вікторини, вечори, поїздки до джерел рідної культури, історії держави і права, "жива газета", створення книг, альманахів) ;
діяльнісно-практичні (творчі групи, осередки, екскурсії, свята, театр-експромт, ігри-драматизації, огляди-конкурси, олімпіади);
діалогічні (бесіда, міжрольове спілкування);
індивідуальні (довіреність, творчі завдання, звіти, індивідуальна робота тощо);
наочні (музеї закладу освіти, кімнати, зали, галереї, виставки дитячої творчості, книжкові виставки, тематичні стенди тощо).
У процесі організації патріотичного виховання рекомендується дотримуватися наступних принципів:
• національної спрямованості - передбачається формування національної самосвідомості, виховання любові до рідної землі, свого народу, шанобливе ставлення до його культури;
• гуманізації виховного процесу - вихователь зосереджує увагу на дитині як вищій цінності, враховує її вікові та індивідуальні особливості та можливості, спонукає до самостійності, задовольняє базові потреби дитини, виробляє індивідуальну програму її розвитку, стимулює свідоме ставлення до своєї поведінки, діяльності, патріотичних цінностей;
• самоактивності та саморегуляції - вихователь сприяє розвитку у вихованця суб'єктних характеристик; формує здатність до критичності і самокритичності, до прийняття самостійних рішень; поступово виробляє громадянську позицію особистості, почуття відповідальності за її реалізацію в діях та вчинках;
• культуровідповідності - передбачається єдність національно-патріотичного виховання з історією та культурою народу, його мовою, народними традиціями і звичаями, які забезпечують духовну єдність, наступність і спадкоємність поколінь;
• полікультурності - інтегрованість української культури в європейський і світовий простір, створення для цього необхідних передумов: формування у дітей та учнівської молоді відкритості, толерантного ставлення до культури, мистецтва, вірування інших народів; здатності диференціювати спільне й відмінне в різних культурах, сприймати українську культуру як невід'ємну складову культури загальнолюдської;
• соціальної відповідності - обумовлює необхідність узгодженості змісту і методів патріотичного виховання реальної соціальної ситуації, в якій організовується виховний процес.
Ефективність національно-патріотичного виховання в діяльності гуртків та творчих об'єднань значною мірою залежить від спрямованості виховного процесу, методів і форм його організації. Пріоритетну роль доцільно відводити активним методам, застосування яких ґрунтується на демократичному стилі взаємодії, сприянню формуванню критичного мислення, ініціативи і творчості. До таких методів належать: соціально-проектна діяльність, ситуаційно-рольові ігри, соціограма, метод відкритої трибуни, соціально-психологічні тренінги, інтелектуальні аукціони, ігри-драматизації, створення проблемних ситуацій та ситуацій успіху, аналіз конфліктів і моделей стилів поведінки.
У молодшому шкільному віці вихованців важливо формувати здатність дитини пізнавати себе як члена сім'ї; дитячого угруповання; учня, жителя міста чи села; виховувати у неї любов до рідного дому, школи, вулиці, своєї країни, її природи, рідного слова, побуту , традицій.
У підлітковому віці - виховується духовно осмислений патріотизм, який об'єднує любов до свого народу, нації, Батьківщини з почуттям поваги до інших народів, своїх і чужих прав і свобод.
У старшому шкільному віці пріоритетними рисами ціннісного ставлення до Батьківщини є відповідальність і дієвість. Старшокласники не тільки ідентифікують себе з українським народом, але хочуть жити в Україні, пов'язати з нею свою долю, служити Вітчизні на шляху її становлення як суверенної і незалежної, демократичної, правової і соціальної держави; поважати Конституцію України і виконувати норми законів; дбайливо ставитися до етно-етичної культури народу України; володіти рідною та державною мовою; визнавати пріоритети прав людини, поважати свободу, демократію, справедливість.
Результатом національно-патріотичного виховання повинна бути сформованість почуття патріотизму, яке означає прояв особистістю любові до свого народу, поваги до українських традицій, почуття своєї приналежності до України, усвідомлення спільності своєї долі з долею Батьківщини, досконале володіння українською мовою.

Методичні рекомендації
для керівників гуртків
«Вишгородський Дивокрай: виховуємо патріотів»

Патріотичне виховання школярів, набуття ними соціального досвіду, готовності до виконання громадянських та конституційних обов'язків, формування особистісних рис громадянина Української держави - одне з пріоритетних напрямків позашкільних навчальних закладів. Героїко-патріотичне виховання підростаючого покоління є одним з основних завдань сучасного закладу освіти, адже саме в дитинстві потрібно прищеплювати любов до Батьківщини, гордість за свій народ, повагу до його великих звершень і достойних сторінок минулого.
Усі добре розуміють, що в наш час виховна робота буде ефективною лише за умови урізноманітнення її змісту, використання педагогами методів і прийомів цікавих сучасним дітям.
Героїко-патріотичне виховання школярів можливо активізувати запропонувавши учням такі цікаві форми роботи як клубна робота, проведення військово-патріотичних церемоніалів, пошукова діяльність, співпраця з військово-патріотичними громадськими організаціями, участь у санкціонованих розкопках, реконструкціях, походах по місцях бойової слави, оформлення шкільних музеїв, зйомок кліпів та фільмів на дану тематику.
Однією з ефективних форм роботи героїко-патріотичного напряму є залучення школярів до участі у районній акції «Почесна варта», ініційованій у 2008 році комісією з питань патріотичного виховання Вишгородської районної ради учнівського самоврядування. В рамках акції учні шкіл району беруть під постійну опіку місця поховань воїнів Другої світової війни на території населених пунктів. У дні святкувань організовують біля них загально-місцеві заходи та почесну варту до участі у які долучаються найкращі учні шкіл. Ведеться постійна співпраця з місцевими Радами ветеранів.
Така робота сприяє формуванню військово-патріотичних якостей і свідомості молоді на основі культурних цінностей, славних трудових і бойових традицій народу, вихованню високих духовно-моральних принципів та громадянської відповідальності, відданості своїй Вітчизні

З метою організації патріотичного виховання учнівської молоді в умовах позашкільного навчального закладу рекомендується:
проводити лекції, бесіди ("Я - громадянин-патріот незалежної держави України", "Пам'яті вдячні нащадки", "Мій рідний України", "Знати і поважати Герб своєї Вітчизни, її прапор і гімн", "Наша батьківщина -Україна", "Державна символіка Батьківщини", " Твої права та обов'язки ", " Патріотизм - нагальна необхідність України "," Моя земля - земля моїх предків "," Україна, матінко моя "," Символи України "," І синє небо, і жовте колосся " , "Народні символи" і т.д.);
семінари, «круглі столи», конференції ("У пам'яті світ врятований", "Стверджувати ідеали культури світу - служити миру", "Люблю я свій народ - ціную його звичаї");
уроки пам'яті ("Їх славні імена в літописі Другої світової війни", "Зростаємо громадянами-патріотами", "Наша вулиця носить ім'я героя війни", "Бойові нагороди воїнів, полководців, які визволяли Україну від нацистів");
організовувати екскурсії в музеї військових частин, установ, підприємств, вищих навчальних закладів, зустрічі з ветеранами війни, праці і військової служби, походи по місцях бойової слави, пошукову роботу, участь у роботі клубів і гуртків патріотичного спрямування;
акції з метою впорядкування меморіальних комплексів, пам'ятників, братських могил, інших поховань захисників Вітчизни;
години спілкування ("Я - громадянин і патріот держави", "Я-українець", "Можна все на світі вибирати сину, вибрати не можна тільки Батьківщину!");
налагодити співпрацю з органами виконавчої влади, громадськими організаціями, установами культури і освіти щодо національно-патріотичного виховання молоді, пропаганди кращих досягнень українського суспільства, виховання почуття гордості громадян за свою Батьківщину;
сприяти створенню військово-патріотичних об'єднань, клубів і гуртків за інтересами, молодіжних і дитячих центрів творчості, фізкультурно-спортивних та туристських клубів і підтримки їх роботи.

Список колективних творчих справ
присвячених Дню Перемоги і визволення рідного населеного
пункту від німецько-нацистських загарбників та інших пам'ятних дат

• уроки мужності;
• акції «Почесна варта», «Червона зірка», «Вітання ветеранам»;
• відвідування шкільних музеїв бойової слави району;
• зустрічі з ветеранами;
• дні пам'ятних дат;
• учнівські конференції;
• конкурси творчих робіт, фото, малюнків, презентацій, кліпів, відеофільмів;
• зустрічі з членами військово-патріотичних шкільних клубів.

Так різноманітні форми роботи героїко-патріотичного напряму мають бути об'єднані у єдину чітку систему, в процесі якої формується соціально-активна, високоморальна, компетентна особистість, що усвідомлює відповідальність за теперішнє і майбутнє держави.